• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Учнівське самоврядування

Учнівське самоврядування

Статут учнівського самоврядування

/Files/images/samovryaduvannya/2.jpg

Гімназійна рада "Лідер"

У нових умовах перед загальноосвітньою школою виникло багато соціально – педагогічних проблем і питань: яка її роль у розвитку демократичної і правової держави, громадянського суспільства, з допомогою яких механізмів можна забезпечити керований розвиток школи; що представляють собою наукове підгрунтя оптимального поєднання єдиноначальності та самоврядування в школі; якою мірою доцільно використання в сучасних умовах рекомендацій педагогічної науки в галузі внутрішкільного управління, підготовлені в попередній період.

Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об’єднувати роботу первинних осередків

Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною.

Постійним органом учнівського колективу в Решетилівській гімназії імені І.Л.Олійника є учнівська рада, яка складається з шести міністерств:

  1. навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);
  2. трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.);
  3. господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);
  4. дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, боротьба за дотримання учнями правил поведінки);
  5. санітарна (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно – гігієнічних вимог тощо).

У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури.

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні такі умови:

  1. подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами;
  2. залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків;
  3. надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен учень;
  4. підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов’язків;
  5. прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;
  6. повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;
  7. кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;
  8. практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок;
  9. систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі .

Кожен класний керівник нашого закладу прагне сформувати надійний актив, який став би його помічником у всіх справах класу, виявив належну активність у роботі, був взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу – це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени коллективу. Кандидатури до дитячого самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, збудливість, які проявляються в учнів у формі неврівноваженості, уміння володіти собою. Адже неврівноважені активісти намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що породжує нові конфлікти, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов’язки і, отже, їм виявлено довіру .

Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового ХХІ століття. Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка, має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.

Поле дії учнівського самоврядування в навчальному закладі – це забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітарно – гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підручників, економного використання води, електроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій молодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фестивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудових загонів старшокласників; надання допомоги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологі чних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів та створеня різноманітних проектів .

Так, учнівською радою гімназії було зініційовано та створено такі проекти, як: «Патріот» -національно-патріотичного спрямування, «Зелене світло» -екологічний напрямок та соціальний проект «Хвиля успіху».

Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів.

Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є: визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів; передавання учням досвіду організаторської роботи; залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі; надання представникам учнівського активу щоденної навчально – методичної допомоги.

Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів – лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи). Реалізація означеного завдання є можливою за умови визнання дорослими самоврядування як школи підготовки юних організаторів, управлінців, участі всіх членів колективу в обговоренні завдань; застосування практики переходу колективу від організації простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; неприйняття рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив . Отже, підліткам потрібно доручати серйозні справи, адже громадська інфантильність призводить до інтелектуальної обмеженості. Тому головним завданням учнівського самоврядування є виховання взаємин, які дозволяють особистості вже в підлітковому віці безпосередньо спілкуватися з суспільством, відчу вати себе активним учасником громадського життя.

Етапами розвитку учнівського самоврядування є:

І етап – організаційна робота. Його головне завдання полягає в зосередженні уваги педагогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування, вивчення науково – методичної літератури, проведення нарад при директорові, засідань методичних об’єднань класних керівників, батьківських, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування. На цьому етапі розв’язуються такі питання: розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки нашого закладу; визначається мета і завдання учнівського самоврядування; розробляється документація (положення, інструкції, пам’ятки); визначаються права та обов’язки органів учнівського самоврядування; обирається актив.

Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. У ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи із їх прав і обов’язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо .

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі: розширюється роль учнівського самоврядування в міру нагромадження дітьми організаторського досвіду; у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формування, об’єднання, клуби за інтересами тощо); розширюються права та обов’язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.

Функції самоврядування:

  • Забезпечення порядку, організація чергувань у гімназії, в класах.
  • Організація дозвілля.
  • Проведення загальноліцейних зборів, конференцій, виставок.
  • Організація самообслуговування в класах, контроль за дотриманням санітарно – гігієнічних вимог.
  • Організація роботи із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників.
  • Організація роботи з благоустрою території ліцеї.
  • Керівництво роботою гуртків.
  • Підготовка і проведення конкурсів, творчих свят гімназії.
  • Контроль за відвідуванням.
  • Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.

Газета "Хвиля"

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi