У нових умовах перед загальноосвітньою школою виникло багато соціально – педагогічних проблем і питань: яка її роль у розвитку демократичної і правової держави, громадянського суспільства, з допомогою яких механізмів можна забезпечити керований розвиток школи; що представляють собою наукове підгрунтя оптимального поєднання єдиноначальності та самоврядування в школі; якою мірою доцільно використання в сучасних умовах рекомендацій педагогічної науки в галузі внутрішкільного управління, підготовлені в попередній період.
Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об’єднувати роботу первинних осередків
Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною.
Постійним органом учнівського колективу в Решетилівській гімназії імені І.Л.Олійника є учнівська рада, яка складається з шести міністерств:
У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури.
Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні такі умови:
Кожен класний керівник нашого закладу прагне сформувати надійний актив, який став би його помічником у всіх справах класу, виявив належну активність у роботі, був взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу – це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени коллективу. Кандидатури до дитячого самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. Ураховують також імпульсивність, збудливість, які проявляються в учнів у формі неврівноваженості, уміння володіти собою. Адже неврівноважені активісти намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що породжує нові конфлікти, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени активу повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов’язки і, отже, їм виявлено довіру .
Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового ХХІ століття. Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка, має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.
Поле дії учнівського самоврядування в навчальному закладі – це забезпечення порядку, організація чергування в школі, в класах, дозвілля на перервах; проведення загальношкільних лінійок, зборів, конференцій, виставок; контроль за дотриманням санітарно – гігієнічних вимог; організація роботи щодо збереження шкільного майна, підручників, економного використання води, електроенергії, благоустрою території школи; керівництво роботою гуртків та секцій молодших школярів; підготовка і проведення конкурсів, творчих свят, змагань, акцій, фестивалів; контроль за відвідуванням учнями школи; заслуховування звітів органів учнівського самоврядування; організація трудових загонів старшокласників; надання допомоги в організації оздоровчих таборів для молодших школярів; проведення соціологі чних досліджень з проблем життєдіяльності учнівських колективів; участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік, роботі педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності учнівських колективів та створеня різноманітних проектів .
Так, учнівською радою гімназії було зініційовано та створено такі проекти, як: «Патріот» -національно-патріотичного спрямування, «Зелене світло» -екологічний напрямок та соціальний проект «Хвиля успіху».
Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є постійний пошук цікавих та змістовних форм організаторської діяльності учнів.
Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є: визначення системи органів учнівського самоврядування в класах (школі) та уповноважених осіб з числа учнів; передавання учням досвіду організаторської роботи; залучення учнів до самоуправлінської діяльності в класі та шкільному колективі; надання представникам учнівського активу щоденної навчально – методичної допомоги.
Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є сформованість елементарного рівня організаційної культури учнів – лідерів (відповідальність, організованість, цілеспрямованість, емоційна єдність, дисциплінованість, багатий внутрішній духовний світ, потреба у творчості та виявленні ініціативи). Реалізація означеного завдання є можливою за умови визнання дорослими самоврядування як школи підготовки юних організаторів, управлінців, участі всіх членів колективу в обговоренні завдань; застосування практики переходу колективу від організації простих справ до дедалі складніших з урахуванням творчих можливостей колективу; неприйняття рішення без обговорення всіх запропонованих учнями альтернатив . Отже, підліткам потрібно доручати серйозні справи, адже громадська інфантильність призводить до інтелектуальної обмеженості. Тому головним завданням учнівського самоврядування є виховання взаємин, які дозволяють особистості вже в підлітковому віці безпосередньо спілкуватися з суспільством, відчу вати себе активним учасником громадського життя.
Етапами розвитку учнівського самоврядування є:
І етап – організаційна робота. Його головне завдання полягає в зосередженні уваги педагогічного та учнівського колективів до проблем учнівського самоврядування, вивчення науково – методичної літератури, проведення нарад при директорові, засідань методичних об’єднань класних керівників, батьківських, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування. На цьому етапі розв’язуються такі питання: розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки нашого закладу; визначається мета і завдання учнівського самоврядування; розробляється документація (положення, інструкції, пам’ятки); визначаються права та обов’язки органів учнівського самоврядування; обирається актив.
Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. У ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи із їх прав і обов’язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо .
Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі: розширюється роль учнівського самоврядування в міру нагромадження дітьми організаторського досвіду; у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формування, об’єднання, клуби за інтересами тощо); розширюються права та обов’язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.
Функції самоврядування: