• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка психолога

/Files/images/SDC14034.JPG

Полонська Юлія Юріївна

"Психолог - це "дзеркало", в якому помітно те, що приховується в особистості клієнта: те, на чому він стоїть... і тому не помічає" П.В. Лушин

Дата народження: 17.06. 1984

Освіта: вища, закінчила ПНПУ імені В.Г. Короленка

Фах: практичний психолог, соціальний педагог (психологічний супровід дітей з девіантною поведінкою)

Посада: практичний психолог

МІСІЯ ПСИХОЛОГА В ЗАКЛАДІ - охорона психічного здоров’я всіх учасників педагогічного процесу

Кваліфікація: спеціаліст I категорії

Нагороди:

І. Диплом про занесення на районну освітянську Дошку Пошани «Зоряний час найкращих» за змістовну організацію літнього оздоровлення школярів у 2011-2012 навчальному році.

ІІ. Грамота за плідну роботу з обдарованими учнями, впровадження нових педагогічних технологій Решетилівської гімназії імені І.Л. Олійника у 2011-2013 навчальних роках.

Самоосвіта:

І. Свідоцтво учасника семінару з підготовки педагогів-тренерів Програми Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Програми Розвитку ООН в Україні, Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» 11-18 липня 2011 року ПОІППО ім.. М.В. Остроградського.

ІІ. Сертифікат, який засвідчує про успішно завершений курс підвищення кваліфікації з теми: «Практика психолого-педагогічної допомоги: екофасилітативний підхід» ( І рівень в обсязі 72 години) Міжнародний Центр психолого-педагогічних інновацій/2012

ІІІ. Майстер-клас – Юрія Луценка «Робота з креативними картками»

IV. Сертифікат, який підтвержує участь у XV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Міфи: те, що підтримує, і те що, стримує". Секція системної сімейної психотерапії Української спілки психотерапевтів (23-24 вересня 2016р.,ПНПУ імені В.Г. Короленка, місто Полтава)

Основний напрямок роботи над яким працює психолог в гімназії: «Надання консультаційних послуг усім учасникам навчально-виховного процесу»

Кліпове мислення і школа: поєднуючи несумісне

Про сучасних дітей часто говорять як про покоління Z – таких, що зростали в період широкого розповсюдження цифрових технологій, глобалізації та нескінченних інформаційних потоків. Вони продовжують жити та вчитися в світі, що швидко змінюється. От тільки освітня система чомусь змінюється повільніше: деякі предмети примушують вивчати за тими ж підручниками, що й 15 років тому, а замість того, щоб подавати навчальні завдання як випадки («кейси») з реального світу, ми досі дотримуємося старого стилю задач та вправ. Навіть мультимедійні засоби навчання не врятують ситуацію, якщо поданий через них матеріал не був адаптований під особливості сприйняття сучасної дитини: найяскравіша презентація може видатись нудною, якщо ви просто скопіювали туди текст кількох параграфів підручника (хай навіть і з картинками). Про те, як працювати з дітьми нового покоління та чи є позитивні моменти у наявності так званого кліпового мислення, міркує літературознавець Раїса Савченко.

Кліпове мислення

Справа в тому, що мислення сучасної людини переважно набуло ознак кліпового. Англійське слово «clip» перекладається як «вирізка (з газети), уривок (фільму)». Коли говоримо про мислення, то це означатиме сприйняття інформації короткими яскравими уривками, без намагань встановити між ними логічні зв’язки. Кліп визначають як «короткий набір тез, що подаються поза контекстом, оскільки в силу своєї актуальності таким контекстом для кліпа є об’єктивна дійсність» (Т.В. Семеновських).

Наприклад, візьмемо людину, що дивиться новини. Якщо в неї відсутнє знання історичного та політичного контекстів, то після перегляду купи різних сюжетів така людина не зможе скласти для себе цілісної картини і, більш того, навіть ризикує зробити хибні висновки з побаченого.

Основи кліпового сприйняття були закладені в нашу свідомость саме ЗМІ, в яких прийнято подавати інформацію як послідовність актуальних кліпів. Проблема виникла задовго до появи інтернету: вже перші друковані газети викликали звинувачення інтелектуальної еліти в поверховості та упередженості, а до того ж, мобільність та доступність такого формату загрожувала успішності традиційних книговидавців. Чи не той самий страх часто викликає у нас заміна звичайних підручників на електронні джерела, лекцій на серію освітніх розважальних відео та інші подібні переформатування освітнього процесу?

Сила асоціацій проти сухої логіки

Так чи інакше, головна загроза звички до кліпового мислення полягає в тому, що при цьому слабко розвиваються навички аналізу. Але ж ніхто не заважає вчителю стати саме тією ланкою, яка об’єднає інформаційні уривки єдиним контекстом та в рамках грамотно побудованого обговорення дозволить учням відчути інформаційну цілісність.

Цей підхід трохи відрізняється від традиційного логічного викладу інформації на уроці. Як ви думаєте, що краще запам’ятається: готова логічна послідовність фактів чи пошук та встановлення цієї послідовності разом з учнями? Ми часто надмірно покладаємося на уявлення «вчитель говорить, діти слухають» у той час, коли маленька пауза у вчительському монолозі була б критично важливою для фіксації проміжного розуміння та отримання зворотного зв’язку від учнів.

А ще за звичкою вважаємо, що найголовніше – це логіка. Більшість же дітей краще розуміють та сприймають образні, емоційні картини. Так, нехай навіть і «кліпові»: з часом діти вчаться створювати власні «кліпи», якщо отримують від вчителя відповідні завдання (придумати свою історію в картинках, власний сайт, журнал і т. ін.) І логічна послідовність цих кліпів випливає з власного досвіду дитини, а не з сухого зразка, наданого вчителем (за потреби вчитель завжди зможе виправити якісь неточності в завданні, підкоригувати логічні зв’язки, пояснивши їх дитині).

Женучись за досконалістю логічного мислення ми забуваємо, що далеко не все в світі має явний логічний зв’язок. Як-то кажуть, помах крил метелика викликає цунамі в іншій земній півкулі. Багато, на перший погляд не пов’язаних уривків інформації, все ж таки об’єднані асоціативними зв’язками, а також принципом інтертекстуальності. Якщо вчитель збагне, що пояснення може відбуватися так само через розкриття образних зв’язків, спілкування з новим поколінням дітей відбуватиметься набагато легше. До того ж навіть найскладніші логічні послідовності можна представити серією коротких пояснень тривалістю 10 хвилин: зрештою, за регулярних занять вони об’єднаються в свідомості учня в цілісну систему. От тільки для цього бажано вивчати кожен предмет по 30-40 хв. на день, а не дві години на тиждень (адже за цей час увага дітей встигне розпорошитися на безліч інших інформаційних стимулів).

Контрольоване інформаційне різноманіття

Природно, в людини є жага до пізнання та певний запас уваги (концентрації). Цей запас розподіляється між різноманітними стимулами, серед яких є сильніші та слабші. Якщо в 90-ті роки ми розподіляли увагу між читанням книги, переглядом телевізора та грою в класики чи піратів на вулиці, то сьогодні стимулів набагато більше, і ми розпорошуємось.

Частина цих можливостей знаходиться у віртуальному просторі, а увагу привертає не гірше за реальні речі. Так, американський редактор Майкл Гарріс у книзі «З усіма та ні з ким» стверджує, що завдяки нейропластичності людський мозок набув надмірної здатності до засвоєння віртуальної цифрової інформації, що лишає далеко позаду будь-яку фізичну реальність.

Кліпове мислення, таким чином, має ще й функцію захисту від інформаційного перевантаження: легко переключаючись між предметами, такі діти уникають перевтоми. Вчителям лишилось тільки вміло цим скористатися – взяти керування цими переходами в свої руки: тоді потік інформації, що отримує дитина, складатиметься саме з тих фактів, які і прагне донести вчитель, але, подані в різних формах та з різних точок зору, вони вже не будуть такими обтяжливими для дітей.

Звісно, це вимагає від вчителя гнучкості та більш ґрунтовної підготовки, але, зрештою, дає набагато більше: щиру зацікавленість дітей, творчу самореалізацію та задоволення від роботи. Боротися з кліповим мисленням немає сенсу, отже, варто скористатися тими можливостями, які воно відкриває: більше різноманітних активностей та форм подачі матеріалу на уроці. Щодо цього добре висловився Костянтин Фрумкін: «Педагогіка, що заливається слізьми над цим новим людським типом (тобто типом людини з кліповим мисленням – Р.С.) – спадкоємиця середньовічної педагогіки, в основі якої було заучування текстів. Без сумніву, як би сильно цього не прагнули люди попередніх поколінь, така педагогіка в нову епоху вижити не здатна».

Людина – перш за все

Вчитель має бути сам достатньо зосередженим, не лише на своєму предметі, але й на реакціях учнів. Ми добре знаємо, як поводилися вчителі, на уроках яких панувала дисципліна: вони встигали помітити в учня намір відволіктися ще до того, як це відбувалося та здійснювали певну дію (називали по імені, жартували, підходили до порушника ближче), щоб дитина знову звернула увагу на вчителя та урок. Зниження дитячої уваги – це ознака того, що час змінювати вид діяльності. Іноді це набагато простіше, аніж витрачати сили на боротьбу з дітьми, які «вперто» відволікаються.

Немає нічого дивного, що перегляд мультиків або розкачування на стільці може виявитись цікавішим заняттям, аніж розв’язування прикладів з математики чи запам’ятовування історичних дат.

Наша ж задача – розуміючи бажання дитини, в той же час робити навчальний процес динамічнішим за будь-який мультфільм. Звичайно, це може відбутися лише за умови, коли вчитель сам надзвичайно захоплений предметом, який викладає (настрій передається дітям!). І тоді буде вже не так важливо, наскільки кліповим стало дитяче мислення: дитина захоплено стежитиме за вами, а навчальний матеріал поступово вкладатиметься в її голові в струнку систему.

Раїса Савченко, філолог, літературознавець, співзасновниця Творчого об'єднання «TanDeM».

ТИ МАЄШ ПРАВО НА ЖИТТЯ БЕЗ НАСИЛЬСТВА!

Ти маєш право на особисті почуття, друзів, думки, секрети, повагу, власну думку. Ці права є в Тебе від народження, отже, неважливо, скільки Тобі років – ти ЛЮДИНА.

Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про Тебе в разі хвороби – обов’язок дорослих. На твою любов до матері (батька) мають зважати, навіть якщо родина неповна чи Ти живеш із вітчимом (мачухою).

Ніхто не має права Тебе гнобити – ні рідні батьки, ні опікуни.

Чи є Ти жертвою насильства?

Якщо в сім’ї Тебе:

· Принижують, ображають;

· Бють, штовхають;, позбавляють їжі, житла, пошкоджують майно;

· Примушують до небажаних сексуальних стосунків;

Ти є жертвою домашнього насильства.

ОБОВЯЗКОВО ЗВЕРТАЙСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ.

/Files/images/100641813_0g2pnm6xzx1s1f2t.jpg

Ми втрачаємо сили, коли...

— говоримо «так», тоді як хотілося сказати «ні»;

— посміхаємося, замість того, щоб заплакати;

— не відпочиваємо;

— умовляємо себе потерпіти ще небагато, замість того, щоб зрозуміти «Ради якої світлої мети я зараз це терплю?»;

— ображаємося, замість того, щоб попросити людину про те, що нам потрібне;

— займаємося не своєю справою;

— людина нецікава, а ми по якихось придуманих причинах продовжуємо з ним спілкуватися;

— люди поряд з нами велику частину часу говорять про негатив;

— говоримо багато про політику, тарифи ЖКХ, пробки на дорогах, і т.д.;

— розпускаємо плітки;

— багато і емоційно розповідаємо про те, як живуть інші;

— працюємо на нецікавій, обридлій роботі;

— боїмося;

— чекаємо, що хтось прийде (Дід Мороз, принц, олігарх Леопольд), і життя зміниться;

— лаємо себе, вважаємо себе негідним, невмілим, неудачливим.

Ми набираємо силу, коли:

— Знайомимося з новими людьми;

— Отримуємо нові знання;

— Подорожуємо;

— Долаємо свої страхи;

— Пробуємо щось нове;

— Гуляємо (не плутайте з «біжимо на роботу» або йдемо в магазин, а саме гуляємо без всякої певної мети);

— Займаємося творчістю;

— Спілкуємося з приємними людьми;

— Спілкуємося з людьми, які нас підтримують і вірять в нас;

— Займаємося своїм тілом (підійдуть будь-які тілесні практики, банячи, басейн);

— Звільняємо фізичний простір (пригадаєте, як по-іншому ви себе відчуваєте у відремонтованій кімнаті);

— Звільняємо емоційний простір (пригадаєте, як ви по-іншому себе відчуваєте, коли удалося пробачити і попрощатися з людиною);

— Говоримо «ні», коли хочеться сказати «ні» і говоримо «так», коли хочеться сказати «так»;

— Починаємо робити те, що нам хочеться.

Уміння сказати "ні".

1. Звільніться від потреби завжди доводити свою правоту.

Серед нас так багато тих, хто навіть під загрозою розриву прекрасних стосунків, заподіюючи біль і викликаючи стрес, не можуть змиритися і прийняти іншу точку зору. Воно того не варте.

2. Перестаньте все контролювати.

Будьте готові відмовитися від необхідності постійно контролювати все, що відбувається з Вами: ситуації, події, людей і так далі Будь то рідні, близькі, колеги або незнайомці на вулиці — просто дозвольте їм бути такими, які вони є.

3. Перестаньте перекладати провину.

Звільнитеся від потреби звинувачувати інших за те, чим Ви володієте або не володієте, за те, що Ви відчуваєте або не відчуваєте. Перестаньте розпиляти свою енергію і візьміть повну відповідальність за своє життя.

4. Зупиніть негативну розмову з собою.

Як багато людей наносять шкоди собі, лише тому, що дозволяють негативним думкам і емоціям управляти їх життям. Не довіряйте всьому, що говорить Ваш логічний розсудливий розум. Ви кращі, і здатні на більше, ніж вважаєте.

5. Припиніть скаржитися.

Звільниться від постійної потреби скаржитися на безліч речей: людей, ситуації, події, які роблять Вас нещасними, сумними і пригніченими. Ніхто не може зробити Вас нещасними, жодна ситуація не може Вас засмутити. Не ситуація викликає у Вас ті або інші відчуття.

6. Відмовтесь від критики.

Перестаньте критикувати людей, які відмінні від Вас, і події, які не відповідають Вашим очікуванням. Всі люди різні.

7. Звільніться від потреби справляти враження на інших.

Перестаньте прикидатися і бути тим, ким Ви не є насправді. Зніміть маску, прийміть і полюбіть своє достеменне Я.

8. Перестаньте чинити опір змінам.

Зміни — це нормально, вони необхідні, щоб рухатися з пункту А в пункт Б. Зміни допомагають змінювати і наше життя, і життя тих, що оточують до кращого.

9. Не навішуйте ярлики.

Перестаньте навішувати ярлики на людей і події, про які Ви не знаєте або просто не розумієте. Поступово відкривайте свідомість новому.

10. Відпустите минуле.

Знаємо, це складно. Особливо, коли минуле подобається більше, ніж сьогодення, а майбутнє трохи лякає. Але Вам необхідно прийняти той факт, що сьогодення — це все, що у Вас є.

11. Звільнитеся від страхів.

Страх — це всього лише ілюзія, його не існує, Ви його створили. Все це у Вашій думці. Зміните своє внутрішнє відношення — і зовнішнє встане на свої місця.

12. Перестаньте виправдовуватися.

Викрийте виправдання і відправте їх на пенсію. Найчастіше ми обмежуємо себе із-за безлічі виправдань.

13. Перестаньте проживати життя чеканнями інших людей.

Надто багато людей живуть життям, яке їм не належить. Вони живуть своїм життям відповідно до того, що інші вважають кращими для них, вони роблять те, що від них чекають їх батьки, друзі, вчителі, уряд і суспільство. Вони ігнорують свій внутрішній голос, внутрішнє покликання.

Вони настільки зайняті реалізацією чекань інших людей, що втрачають контроль над своїм життям. Вони забувають, що приносить їм щастя, чого вони хочуть насправді, і зрештою, вони забувають про себе.

КТО ТАКОЙ ПСИХОЛОГ

Так кто же такой - психолог?
Для многих людей загадка....
Значит, в судьбе всё ладится,
И жизнь - протекает гладко...

Но если порой проблемы
Вас, словно волной, накрыли,
И в них вы, как в океане,
На самое дно уплыли....

И вам не хватает воздуха,
Чтоб только наверх подняться,
А силы почти закончились
Во всем самому разбираться...

Психолог придет вам на помощь,
Отдайте ему предпочтение.
Он сможет опытным взглядом
Проблемы видеть решение....

Психолог послужит "зеркалом"
Для вашего отражения...
И вскоре у вас появится
Новая точка зрения...

Психолог поддержит желание
Стать полноценной личностью,
И вам уже не захочется
На мир смотреть с безразличностью...

Но... психолог, увы, не волшебник.
Все проблемы за вас не решит...
Он не видит людей всех насквозь
И советы давать не спешит....

Вы с психологом легче сможете
Лишь подняться над ситуацией
И потом все вокруг увидите
Уже с новой интерпретацией....

И конечно, у вас получится
Стать уверенней в собственной ценности.
И все это поможет в будущем
Вам пути находить из бесцельностью...

Светлана Шевченко

Кiлькiсть переглядiв: 1184

Коментарi

  • Олександр

    2015-02-07 21:00:11

    Шановна Юлiя Юрiївна. Як Ви гадаєте, чи може нормальна людина писати таке: "Люся Украина 07.02.2015 20:08 (ссылка) Re[5]: Узкоглазые "братья-славяне" едут убивать украинцев. Я НЕ уважаю вас..выродков, для которых вот эти узкоглазые плоскомордые дауны стали роднее украинцев." http://my.mail.ru/community/nugnasvoboda/5B5B2BA6AA362E82.html?thread=071AC897C2619F1A&skip=0...